| Календарь | | « Май 2012 » | | Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Вс | | | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | | 28 | 29 | 30 | 31 |
|
|
Поздравляю всех со светлым праздником Христового Воскресения! |
Привет, родные мои земляки-чистогаловцы и те, кто имеет отношение к Чистогаловке, ведь многие жили за пределами села - в городе Припяти и других городах СССР, но всегда посещали свой родной край, своих родителей и друзей. Но случилась беда и всех нас разбросало по просторам бывшего СССР и за пределы его. Я, Иван Белый и мой сын Роман создали этот сайт, чтобы мы все помнили и не забывали, откуда происходят наши корни. Этот сайт создан для всех жителей Чистогаловки, а также для тех, кто имеет какое-либо отношение к ней. Он должен нас объединить, ведь нас осталось так мало и нужно сделать так, чтобы наш край всегда был в нашей памяти. На сайте есть фотогаллерея, куда можно добавлять свои снимки. Ведь у многих из вас остались старые фотографии хутора, людей, красивых мест - наших полей, садов, леса, озера, мельницы, школы, карьера, площади, улиц. Выкладывайте архивные фотографии Чистогаловки с ее красивыми видами, фотографии людей - ее жителей. Вы можете дополнить сайт статьями об истории Чистогаловки, о событиях, которые там происходили на протяжении всего времени ее существования, можете поделиться своими воспоминаниями, воспоминаниями ваших родителей. Возможно, у кого-то есть документы, карты села, все это можно размещать на страницах сайта. Будьте активными, регистрируйтесь, пишите, присылайте свои материалы. Память о селе должна жить для будущего нашего поколения.
Счастья, здоровья, благополучия всем вам! Ваш BiIvTi. ПОДРОБНАЯ ИНСТРУКЦИЯ О ТОМ, КАК ПОЛЬЗОВАТЬСЯ САЙТОМ |
|
Всем! Всем! Всем!
Администрации!(?) Пользователям! Гостям!
В связи с возрастающей бысротечностью нашей жизни и
стремительным приближением черты, за которой не останется
живых обладателей информацией о событиях
апреля-мая 1986 г. в Чистогаловке.
Предлагаю:
1. Срочно! Изменить свое отношение к сайту, который пытается
сохранить ВАШУ историю, память о ВАШЕЙ родине,
о ВАШИХ родителях, для ВАШИХ наследников.
2. Давайте писать эту историю вместе.
Мало кто, кроме Вас, знает эту историю.
Мало кто, может оценить значение Вашей информации сегодня.
Пусть ее оценит будущее.
Уже, мало кто является первоисточником. И это печально.
Еще печальней будет, если эти разбросанные зерна
информации будут утеряны.
Давайте напишем о том
"КАК ЭТО БЫЛО"
Не нужно бояться того,как Вы напишете, в смысле грамматики.
Не нужно бояться, что освещаемые Вами факты
(с Вашей точки зрения) - мелкие, не важные,
не стоящие вынесения на публику.
Что не важно одному - важно другому. ЭТО - просто было.
Попробуйте оценить, важность-неважность расставания с
любимой коровой, собакой, кошкой. Кто-то скажет - сантименты.
А тогда кто мы и зачем мы? Но это уже другая история.
Пишите обо ВСЕМ, на пользу потомкам. ЭТО - было.
Стеснительные - будьте Анонимами, но будьте же !
Неравнодушные - встрепенитесь сами и расшевелите других !
История не простит сегодняшней АППАТИИ.
И.БЕЛЫЙ - всем нам пример. СПАСИБО ЕМУ.
Коломиец И.Н.
P.S.
Предлагаю осветить такие этапы событий:
1. От аварии до отъезда:
- действия власти сельсовет, совхоз
населения судьба имущества
2. Отъезд: кто и как определял
кому куда на чем когда
возможные конфликты по этому поводу
3. Приезд: облегчение разочарование
отношения властью, населением
Да разве можна перечислить, что там было?
ЭТО - нужно было пережить!
ПЕРЕЖИВШИЕ, ЗНАЮЩИЕ, НЕРАВНОДУШНЫЕ!
Поделитесь, не дайте знаниям и чувствам пропасть!!!
Коломиец.
|
Розповідь про рідний край мого чоловіка Литвин Григорія Павловича
Тут моє, рідне. Десь там, поміж лугів і лісів на правому березі швидкоплинної, гомінкої Прип'яті, причаїлося моє дитинство. Воно залишилося назавжди в Чистогалівці мальовничому селі, що в Чорнобильському районі на Київщині. Йду і милуюся природою. Серце переповнює любов до краю, де я народився і виріс. Цими самими стежками ходили в юності мої мама й тато. Це моя колиска. Іду вулицею і з усіма вітаюся. Те завжди мене зворушує: люди всі один одного знає, усі всміхаються один одному, зичать здоров'я. Відчуваєш усим єством, що ти не самітній у цьому світі.
Хата батьків недалеко від кар'єра. Ранок. Стою на прохолодній траві. Роса. Її так багато, що хочеться вмитися нею. А вгорі наді мною небо, суцільне бездонненебо. Пахне м'ятою, полином, пахне сонцем.
Поруч озеро. Прозоре до самого дна. Дихають на його воді золотими серцевинками білі лілії. Як багато їх біля берега. Десь озвалася сойка у ранковій тиші, зблиснула у воді рибка і знову спокій. Спокій у царстві краси. Чистогалівка, рідна моя Чистогалівка. Тут завжди мене чекають мої рідні мама й тато, сестра й брат,всі мої родичі. А ще високі верби над озером білі лілії на його воді. Тут все моє, рідне.
Литвин Надежда Владимировна
Май 2010 г., с. Ярешки
|
Одвічна тема нашого життя неповторна і
незабутня - це Мама.
Моїй мамі Анастасії Петрівні - присвячуеться.
Скільки в цьому слові ласки і любові
Скільки добрих справ і радісних подій
Гляньте ж моя мамо, який світ чарівний
Ви в ньому красиві й вічно молоді.
Спасибі Вам мамо за ночі безсонні
За те що зростили, за ласку й тепло
Спасибі рідненька, я низько вклоняюсь
За те що навчили робити добро.
Летять роки мов лебеді у вирій
Життя іде, його не зупинить
І вже онуки у дітей зростають
Яких навчають як у світі жить.
Не журіться мамо, що літа минають
Що скроні Ваші вкрила сивина
Діточки й онуки Вас теплом зігріють
Горлице Ви наша, мила й чарівна.
Мамо моя мамо, ластівка Ви сива
Ви дітей своїх мудрими зростили
І онуків добра, розуму навчили
І тихенько пішли за межу.
Мамо моя мамо, квіточко весняна
Будем пам'ятати Вас, все своє життя
І онуки Ваші в розпачі остались
Як пішли Ви тихо в своє небуття.
Так цінуймо ж матір, вічну працівницю
Що дала життя нам і навчила жить
Всміхнену, ласкаву, ніжну й величаву
Ви наша матуся, будем вік любить.
Литвин Надежда Владимировна
2 октября 2010 г., с. Ярешки
|
Моє рідне село - Чистогалівка
Тут дитинство пройшло
В вулиці тій, що до озера в'ється
Тут і школа моя і всі друзі мої
З ким зростав і дружив я по волі.
Як хочеться вернутися в дитинство
Пробігти босими ногами по піску
Там за селом чекає ліс розлогий
Де Вася знає гриб і квітку будь яку.
Черниць з сестрою назбирають
Вертаючись замурзані в село
А на поляні швидко перекусять
Всим тим, у кого що було.
Моє рідне село, ти у гості нас жди
Там жили батьки молоді, і сестри мої
Тут коріння моє назавжди.
Як же сталося так, що весняної ночі
Ти здригнулось село, застогнала земля
Це невидимий ворог - прийшов на Полісся
І прийшлось покидать своє рідне гніздо.
Я тепер новосел і живу у Ярешках
Чужина мене мучить, повертає у сни
Я з тобою село розлучатись не хочу
Повертаюсь до тебе у думах своїх.
Чистогалівка - скажуть було тут село
Гомінким, щасливим без втому
Тільки атом усе перекреслив в житті
І нема повороту додому.
Там коріння твоє, де родивсь і зростав
Пам'ятай же ти Васю і те
Поки мати жива, помагай і ціни
Кожне слово її золоте.
Бо мати - святе, і життя і повітря
Без неї так тяжко на світі прожить
Бережи ж ти її, кожний день, кожну мить
Щоб в майбутньому нам не тужить.Литвин Надежда Владимировна
26 сентября 2010г, с.Ярешки
|
Літо пролетіло стиглими житами
І жоржин багряних осінь відцвіла
І пливуть рікою роки за роками
Наче було літо, а уже зима
Не журися люба, нестрашні завії
Діточки зігріють ласкою й теплом
Розділять з тобою радощі й надії
Від негод закутають ніжністю й добром.
Побажаєм щастя і добра, і ласки
Хай буде достаток й гарнії діла
Здоров'я міцного і щастя без краю
Чистої душі, мов вранішня роса.
Хай тобі зозуля накує багато
Щоб онуків й правнуків ти навчила жить
Хай дарує доля ранки променисті
Хай дасть Бог в здоров'ї й шані вік прожить
Хай серце зігрівається любов'ю
Хай радує веселий, добрий світ
Надхнення, щастя, спокою, кохання
І довгих, довгих, довгих літ.
Литвин Надежда Владимировна
с. Ярешки, март 2010 г.
|
|
|
