Вторник, 25.06.2019, 20:39

Форма входа

Чат
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0



Меню сайта
Категории раздела
История Чистогаловки [5]
Личности Чистогаловки [10]
Культурная жизнь [5]
После аварии [2]
Наше творчество [9]
Поиск
Календарь
«  Июнь 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
Друзья сайта
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz
    Культурная жизнь | Просмотров: 339 | Добавил: BiIvTi | Дата: 17.03.2016 | Комментарии (0)

    БОЖЕ ВЕЛИКИЙ, ЄДИНИЙ, НАМ УКРАЇНУ ХРАНИ!!!

    Культурная жизнь | Просмотров: 584 | Добавил: BiIvTi | Дата: 06.01.2015 | Комментарии (0)

    В  ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.
    Господу помолимось. Господи помилуй.
     
    Боже Великий, Боже Всесильний! Ми, грішні діти Твої, у покорі сердець наших приходимо до Тебе і схиляємо голови наші. Отче! Прости провини наші та провини батьків, дідів і прадідів наших. Прийми нині, благаємо Тебе, щиру молитву нашу і подяку нашу за безмежне милосердя Твоє до нас. Вислухай наші молитви і прийми благання сердець наших. Благослови нашу Батьківщину Україну, долю та щастя їй дай. Премилосердний Господи, усім, хто вдається до Тебе з благанням, милість Твою подай. Благаємо Тебе, Боже, за братів і сестер наших, за всіх, хто бореться за віру православну і волю України, за поранених і ув’язнених, і за тих, хто Твого милосердя та допомоги Твоєї потребують.
    З’єднай нас усіх в єдину велику Христову сім’ю, щоб усі люди, як брати, славили величне ім’я Твоє завжди, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
     
    Господи, Спасителю наш предобрий! Ти по правиці Отця сидиш у славі несказанній, глянь же з висот лагідним оком на нашу Церкву, на народ Твій! Бо ж Твої ми, Владико, і просимо молитвами Пречистої Твоєї Матері, благаннями всіх святих українського народу дай нам єдності, дай любові і духа розуму, навчи прощати, щоб ми завжди і всюди прославляли пресвяте ім’я Твоє Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.  


    Коли Вітчизна в небезпеці

    Господи Боже наш, Ти вислухав Мойсея, коли він простягав до Тебе руки, і народ ізраїльський зміцнив на амаликитян, озброїв Ісуса Навина на битву та повелів сонцю спинитися. Ти й нині, Владико, почуй нас, що молимося до Тебе. Зміцни силою Твоєю побожний народ наш, благослови його справи, примнож славу його перемогою над ворогом, зміцни всемогутньою Твоєю правицею нашу державу, збережи військо, пошли ангела Твого на зміцнення захисників народу нашого, подай нам усе, що просимо для спасіння; примири ворожнечу і мир утверди. Простягни, Господи, невидиму правицю Твою, яка рабів Твоїх заступає в усьому. Бо Твоя є влада, Царство і сила, від Тебе допомогу всі приймаємо, на Тебе надію покладаємо і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. 

    За ворогів України

    Господи, наверни до Себе серця ворогів наших. Якщо ж неможливо запеклим навернутися, то поклади межу їхньому злу і захисти від них обраних Твоїх. Амінь. 
     
    До святих

    Всі святі землі Української, моліть Бога за нас!
     
    Молитва за спасіння держави Української і втихомирення в ній розбрату і чвар між людьми

    Господи Боже, Ісусе Христе, Спасителю наш! До Тебе припадаємо зі скорботним серцем і сповідаємося у гріхах і беззаконнях наших, що ними зранили Твоє милосердя і зачинили від себе щедроти Твої. Бо відступили від Тебе, Владико, і законів Твоїх не дотримуємося, і не робимо того, що заповідав Ти нам. Тому й уразив Ти нас безладдям і віддав на потоптання й зневаження ворогам нашим, і принижені ми більше інших народів, і зневагу й наругу терпимо від сусідів наших.
    Боже Великий і Дивний, що вболіваєш за злобу людську, підводиш повалених і підіймаєш тих, що впали! Небесну Твою силу з неба народові нашому пошли, зціли рани душ наших і підійми нас із постелі немочі, бо вражені розслабленням стегна наші, бо хворі на неправду і породжуємо беззаконня. Вгамуй ворожнечу і розбрат у землі українській, віддали від нас заздрощі, чвари, зарозумілість, злочинність, пияцтво й розпалення пристрастей, попали в серцях наших терня нечистоти, непримиренности й озлоблення, щоб полюбили ми один одного і, як одне ціле, перебували в Тобі, Господі і Владиці нашому, як і вчив і заповідав Ти нам. Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо сповнилися ми приниження і негідні очей своїх на небо звести. Згадай милості, що їх явив Ти отцям нашим, переміни гнів Твій на милість і дай нам поміч у скорботі. Молить бо Тебе Церква Твоя молитвами святого рівноапостольного князя Володимира і блаженної великої княгині Ольги, святих благовірних князів-страстотерпців Оскольда, Бориса, Гліба та Ігоря, митрополитів Київських: Михаїла, Іларіона, Макарія, Петра; святих митрополитів Феодосія Чернігівського, Димитрія та Арсенія Ростовських, Інокентія та Софронія Іркутських, Іоасафа Білгородського, Іоана та Павла Тобольських, які за Україну страждали; святого великомученика Юрія Побідоносця, великомучениці Варвари, святі мощі якої у благословенному Богом Києві перебувають, преподобномученика Афанасія Берестейського, Миколи Луцького, Макарія Канівського, Федора Острозького, преподобних отців наших Антонія і Феодосія та всіх чудотворців Києво-Печерських, преподобних Іова та Амфілохія Почаївських, преподобних Іова та Феодосія Манявських, святої Юліанії Ольшанської, святої новомучениці Марії Паризької та святих новомучеників Ілії, Димитрія, Юрія, Олексія і всіх святих, на землі Українській прославлених, а особливо Пресвятої Богородиці і Вседіви Марії, Яка з древніх часів покривала і захищала Своїм святим омофором країну нашу.
    Врозуми народ український, а особливо тих, хто при владі стоїть, про нашу святу, соборну і апостольску Православну Церкву, Україну і весь народ добре дбати та державність відстоювати. Силою Хреста Твого зміцни державу і воїнство наше та захисти від підступів ворожих. Піднеси людей розуму й сили і постав на служіння Вітчизні нашій, а нам усім дай духа мудрости і страху Божого, духа міцности та благочестя і даруй кожному вогонь любові до матері нашої України — єдиної і неподільної.
    Господи, до Тебе вдаємося, навчи нас чинити волю Твою, бо Ти Бог наш, бо в Тобі джерело життя і в світлі Твоєму побачимо світло. Подай милості й щедроти Твої народові українському, щоб ми славили святе ім’я Твоє з Отцем і Святим Духом на віки віків. Амінь.

    Молитва про мир в Україні

    Боже Святий, Отче Вседержителю, Сине Єдинородний і Душе Святий, що все у Твоїй владі тримаєш і про все піклуєшся Премудрим Твоїм Промислом, молимося Тобі за Богом бережену Державу нашу Україну, боголюбивий народ, владу і військо її, даруй їм, Господи, глибокий і невід’ємний мир, поклади їм на серце добре про Церкву Твою та про всіх людей Твоїх, щоб і ми в тиші і чистоті проводили життя наше у всякому благочесті і чеснотах.
    Позбав, Господи, Державу нашу від голоду, мору, землетрусу, потопу, вогню, меча, нашестя іноплеменних і розбрату. Родини в мирі і любові збережи, дітей виховай, молодь навчи, старість підтримай, подорожуючим сподорожуй, вбогих захисти, недужних зціли, тих, що за ґратами, згадай, розпорошених збери, спокушених наверни і з’єднай зі Святою Твоєю соборною і апостольською Церквою. Бо Твоє є Царство і сила і слава Отця і Сина і Святого Духа нині і повсякчас і на віки віків. Амінь.

    Культурная жизнь | Просмотров: 894 | Добавил: BiIvTi | Дата: 24.03.2014 | Комментарии (0)

    Привет, родные мои земляки-чистогаловцы и те, кто имеет отношение к Чистогаловке, ведь многие жили за пределами села - в городе Припяти и других городах СССР, но всегда посещали свой родной край, своих родителей и друзей. Но случилась беда и всех нас разбросало по просторам бывшего СССР и за пределы его.

    Я, Иван Белый и мой сын Роман создали этот сайт, чтобы мы все помнили и не забывали, откуда происходят наши корни. Этот сайт создан для всех жителей Чистогаловки, а также для тех, кто имеет какое-либо отношение к ней. Он должен нас объединить, ведь нас осталось так мало и нужно сделать так, чтобы наш край всегда был в нашей памяти. На сайте есть фотогаллерея, куда можно добавлять свои снимки. Ведь у многих из вас остались старые фотографии хутора, людей, красивых мест - наших полей, садов, леса, озера, мельницы, школы, карьера, площади, улиц. Выкладывайте архивные фотографии Чистогаловки с ее красивыми видами, фотографии людей - ее жителей. Вы можете дополнить сайт статьями об истории Чистогаловки, о событиях, которые там происходили на протяжении всего времени ее существования, можете поделиться своими воспоминаниями, воспоминаниями ваших родителей. Возможно, у кого-то есть документы, карты села, все это можно размещать на страницах сайта. Будьте активными, регистрируйтесь, пишите, присылайте свои материалы. Память о селе должна жить для будущего нашего поколения.  

    Счастья, здоровья, благополучия всем вам! Ваш BiIvTi.

    ПОДРОБНАЯ ИНСТРУКЦИЯ О ТОМ, КАК ПОЛЬЗОВАТЬСЯ САЙТОМ

    История Чистогаловки | Просмотров: 1179 | Добавил: BiIvTi | Дата: 14.04.2011 | Комментарии (0)

    Білий Іван Омелянович (25. 03. 1942) – письменник.

    Член НСПУ (1975). Закінчив Донецький університет (1970). Працював завідуючим бюро пропаганди Донецької обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури (1969–70); редактор шахтарської багатотиражки (1970–75); був відповідальним секретарем та завідуючим відділу української прози й поезії журналу «Донбас» (1976–92); редактор видавництва «Отечество» (1993–97). Від 2001 – відповідальним секретарем Донецької організації НСПУ.

    Автор поетичних збірок «Досвіток» (1969), «За калиновим жаром» (1972), «Передмістя» (1976), «Пізні райдуги» (1981; усі – Донецьк), «Біля вишневого вікна» (Київ, 1990); збірок оповідань: «За горою, за крутою» (1984), «Рання дорога» (1987; обидві – Донецьк); повісті «Перші розстані» (Київ, 1984); підручників для початкової школи. Основні мотиви творів – прагнення заглибитися в духовний світ людини, зрозуміти першопричини добра і зла.

    Личности Чистогаловки | Просмотров: 144 | Добавил: BiIvTi | Дата: 14.04.2018 | Комментарии (0)

    Як був малим, ще в школу не ходив

    Були в мене бабуся Домна й дід Іван.

    І ще дядьки були – Микола і Семен.

    Було хазяйство невелике –

    Корівка, два воли і порося,

    Та ще кози три, й кури, і кролі.

    В городі, яблуня, шовковиця і сливи,

    Кущі смородини й малини,

    За хатою цвів мак, і полуниці грядка червоніла,

    І ще ткацький верстат у діда був.

    Збирався люд з села:

    Одні мочили коноплю, а другі фарбу готували,

    А треті – пряли пряжу.

    Так працювали всім селом

    Ковдри, доріжки, покривала

    На радість всім вробляли.

     

    Іще з двоюрідним Павлом

    Пасли ми кози за селом.

    Верхом на козликах катались,

    З верхів берез стрибали, мов з парашутом приземлялись.

    Мій брат Павло багато знав

    Озер лісних де риба є - в’юни та карасі.

    Із ним щоразу ми ловили стільки, що важко було донести.

     

    А коли зі Львову дід Наум в нас гостював,

    Щоразу він цукерки Світоч роздавав.

    В Задубняцькому рову, щораз гадалося йому

    Як в дні, коли ще був він молодим,

    Гуляла молодь із села,

    Кохання перше там було, війна.

    Діди і дяді воювали,

    Одна гвинтівка на п’ятьох

    І п’ять патронів – ох.

    Миколу важко ранили в першім же бою,

    Сімнадцять лиш було йому.

    А дід Наум пройшов усю війну.

    З оточення він якось пробирався до своїх.

    До лісу через поле навпростець.

    Посеред поля дерево росло,

    Тож дід Наум біг до нього,

    Аж раптом, звідки не візмись,

    Літак німецький Мессершмітт вогонь відкрив.

    До дерева Наум прибіг,

    Літак кружля з одної сторони, а він сховався із другой

    І так чекав, поки настала ніч,

    А потім рушив до своїх.

     

    Хатинка в нас була маленька і тепленька

    І весело було нам жити в ній.

    Моя сестра розповідала, як малою

    Матір в радгоспному саду підміняла, смородину рвала,

    Та брала баночку собі додому.

    А дівчина одна, щоб більше ягід донести,

    Поклала їх собі в труси.

    І поки йшла, ті ягоди давились,

    А сік ногами тік і тік.

    Побачивши це диво,

    Сміялись всі, схопивши животи.

    А управляючий Пашун, побачивши таку картину,

    Махнув рукою, рушив далі, сміючись.

     

    А брат казав - за Вітряковою горою

    Безлісий, вкритий лиш травою, там простір пролягав

    До Копачів і Корогода.

    Водилось птиць багато там

    І серед них навіть дрофа.

    Але ж як ліс всадили – ізвелась.

     

    В мого сусіда діда Капижа

    У вуликах бджоли гули.

    І коли мед собі збирав –

    Мене щоразу пригощав.

    Ще в мене дід Артем там жив,

    Курив собі табак, і самокрутки ще крутив.

    Мені ж казав «Внучок, сідай, давай закурим»

    І так мене привчав курить.

     

    Пройшли роки,

    Я не курю й не п’ю спиртного,

    Люблю свою сім’ю,

    Всіх рідних теж люблю.

    Люблю свою країну,

    За неї кращої нема

    У цілім світі. Слава Україні!

     

     

    Наше творчество | Просмотров: 171 | Добавил: BiIvTi | Дата: 11.04.2017 | Комментарии (0)

    Всем! Всем! Всем!

    Администрации!(?) Пользователям! Гостям!

    В связи с возрастающей бысротечностью нашей жизни и
    стремительным приближением черты, за которой не останется
    живых обладателей информацией о событиях
    апреля-мая 1986 г. в Чистогаловке.

    Предлагаю:

    1. Срочно! Изменить свое отношение к сайту, который пытается
    сохранить ВАШУ историю, память о ВАШЕЙ родине,
    о ВАШИХ родителях, для ВАШИХ наследников.

    2. Давайте писать эту историю вместе.
    Мало кто, кроме Вас, знает эту историю.
    Мало кто, может оценить значение Вашей информации сегодня.
    Пусть ее оценит будущее.
    Уже, мало кто является первоисточником. И это печально.
    Еще печальней будет, если эти разбросанные зерна
    информации будут утеряны.
    Давайте напишем о том

    "КАК ЭТО БЫЛО"

    Не нужно бояться того,как Вы напишете, в смысле грамматики.
    Не нужно бояться, что освещаемые Вами факты
    (с Вашей точки зрения) - мелкие, не важные,
    не стоящие вынесения на публику.
    Что не важно одному - важно другому. ЭТО - просто было.
    Попробуйте оценить, важность-неважность расставания с
    любимой коровой, собакой, кошкой. Кто-то скажет - сантименты.
    А тогда кто мы и зачем мы? Но это уже другая история.
    Пишите обо ВСЕМ, на пользу потомкам. ЭТО - было.

    Стеснительные - будьте Анонимами, но будьте же !

    Неравнодушные - встрепенитесь сами и расшевелите других !

    История не простит сегодняшней АППАТИИ.

    И.БЕЛЫЙ - всем нам пример. СПАСИБО ЕМУ.

    Коломиец И.Н.

    P.S.
    Предлагаю осветить такие этапы событий:

    1. От аварии до отъезда:

    - действия власти сельсовет, совхоз
    населения судьба имущества

    2. Отъезд: кто и как определял

    кому куда на чем когда

    возможные конфликты по этому поводу

    3. Приезд: облегчение разочарование

    отношения властью, населением

    Да разве можна перечислить, что там было?

    ЭТО - нужно было пережить!

    ПЕРЕЖИВШИЕ, ЗНАЮЩИЕ, НЕРАВНОДУШНЫЕ!

    Поделитесь, не дайте знаниям и чувствам пропасть!!!

    Коломиец.
    После аварии | Просмотров: 756 | Добавил: Иван | Дата: 03.01.2012 | Комментарии (0)

    1 2 3 4 5 »