Моє рідне село - Чистогалівка Тут дитинство пройшло В вулиці тій, що до озера в'ється Тут і школа моя і всі друзі мої З ким зростав і дружив я по волі.
Як хочеться вернутися в дитинство Пробігти босими ногами по піску Там за селом чекає ліс розлогий Де Вася знає гриб і квітку будь яку.
Черниць з сестрою назбирають Вертаючись замурзані в село А на поляні швидко перекусять Всим тим, у кого що було.
Моє рідне село, ти у гості нас жди Там жили батьки молоді, і сестри мої Тут коріння моє назавжди.
Як же сталося так, що весняної ночі Ти здригнулось село, застогнала земля Це невидимий ворог - прийшов на Полісся І прийшлось покидать своє рідне гніздо.
Я тепер новосел і живу у Ярешках Чужина мене мучить, повертає у сни Я з тобою село розлучатись не хочу Повертаюсь до тебе у думах своїх.
Чистогалівка - скажуть було тут село Гомінким, щасливим без втому Тільки атом усе перекреслив в житті І нема повороту додому.
Там коріння твоє, де родивсь і зростав Пам'ятай же ти Васю і те Поки мати жива, помагай і ціни Кожне слово її золоте.
Бо мати - святе, і життя і повітря Без неї так тяжко на світі прожить Бережи ж ти її, кожний день, кожну мить Щоб в майбутньому нам не тужить.
