|
|
| Статистика |
Онлайн всего: 1 Гостей: 1 Пользователей: 0
 |
|
| Календарь | | « Май 2024 » | | Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Вс | | | | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 |
|
|
Главная » Наше творчество
Чия це хата біла й чиста?
На стінах рушники висять,
Вазони на столі стоять
І тепло так, немов, в раю.
Зима лютує й хуртовина
Доріжки, стежки заміта.
А стежку Павлік прочища,
Ориня в гості завіта.
Весна прийшла, кипить робота
В городі, полі і садку.
Щавель листочки розправляє
І вишня шепче –я в цвіту.
Кипить робота в тьоті Каті -
Саджає редьку, огірок.
За хатою суниці грядка
Онуків буде дожидать.
Капусту в лунки садять вправно,
Галина й Ніна помага.
Врожаю буде повний погріб.
Бо Гриць водичку підлива.
Кущі смородини розлогі
Тихенько вітер колиха.
І яблонька струнка шепоче,
Горіх тихенько дозріва.
І слива щедро уродила,
Нектар звисає до землі.
І хватить всім мойого плоду
Сусідам, рідним і мені.
А прийде осінь золотая -
Копа, збира, везе, несе.
І тепло на душі у Каті:
Собі і дітям припасе.
І хто ж ця жінка мила й люба,
Невістка в неї дорога?
Та це ж Тарикінова Катя -
Петрівна наша золота!Литвин Надежда Владимировна
08.01.2002 г. с. Ярешки.
|
Це сирітське село, а було повнолюдним.
Залишили його поступово і сумно.
Вже давно тут не чуть голосів дітвори,
Туга віє і віє досадно. Як ти, рідне село, будеш жити без мене,
Зустрічати світанки з росою?
Я до тебе, село, усім серцем горнуся,
Тут зросла і жила я з тобою. Як же важко, село, розлучатись з тобою,
Покидати роками нажите добро!
Як же сталося так, що весняної днини
Покидати нажите гніздо? Все завмерло, а пам'ять жива!
В огородах так рясно вродила суниця
А довкола ліси у весняній красі,
Які декому в місті ще сняться. Чистогалівка - скажуть, - було тут село
Гомінким, щасливим - без втому.
Тільки атом усе перекреслив в житті
І нема повороту додому. Литвин Надежда Владимировна Октябрь 1987 г., г. Киев
|
|
|
|
