Привет, родные мои земляки-чистогаловцы и те, кто имеет отношение к Чистогаловке, ведь многие жили за пределами села - в городе Припяти и других городах СССР, но всегда посещали свой родной край, своих родителей и друзей. Но случилась беда и всех нас разбросало по просторам бывшего СССР и за пределы его.

Я, Иван Белый и мой сын Роман создали этот сайт, чтобы мы все помнили и не забывали, откуда происходят наши корни. Этот сайт создан для всех жителей Чистогаловки, а также для тех, кто имеет какое-либо отношение к ней. Он должен нас объединить, ведь нас осталось так мало и нужно сделать так, чтобы наш край всегда был в нашей памяти. На сайте есть фотогаллерея, куда можно добавлять свои снимки. Ведь у многих из вас остались старые фотографии хутора, людей, красивых мест - наших полей, садов, леса, озера, мельницы, школы, карьера, площади, улиц. Выкладывайте архивные фотографии Чистогаловки с ее красивыми видами, фотографии людей - ее жителей. Вы можете дополнить сайт статьями об истории Чистогаловки, о событиях, которые там происходили на протяжении всего времени ее существования, можете поделиться своими воспоминаниями, воспоминаниями ваших родителей. Возможно, у кого-то есть документы, карты села, все это можно размещать на страницах сайта. Будьте активными, регистрируйтесь, пишите, присылайте свои материалы. Память о селе должна жить для будущего нашего поколения.  

Счастья, здоровья, благополучия всем вам! Ваш BiIvTi.

ПОДРОБНАЯ ИНСТРУКЦИЯ О ТОМ, КАК ПОЛЬЗОВАТЬСЯ САЙТОМ

Тут моє, рідне.

Десь там, поміж лугів і лісів на правому березі швидкоплинної, гомінкої Прип'яті, причаїлося моє дитинство. Воно залишилося назавжди в Чистогалівці мальовничому селі, що в Чорнобильському районі на Київщині. Йду і милуюся природою. Серце переповнює любов до краю, де я народився і виріс. Цими самими стежками ходили в юності мої мама й тато. Це моя колиска. Іду вулицею і з усіма вітаюся. Те завжди мене зворушує: люди всі один одного знає, усі всміхаються один одному, зичать здоров'я. Відчуваєш усим єством, що ти не самітній у цьому світі.

Хата батьків недалеко від кар'єра. Ранок. Стою на прохолодній траві. Роса. Її так багато, що хочеться вмитися нею. А вгорі наді мною небо, суцільне бездонненебо. Пахне м'ятою, полином, пахне сонцем.

Поруч озеро. Прозоре до самого дна. Дихають на його воді золотими серцевинками білі лілії. Як багато їх біля берега. Десь озвалася сойка у ранковій тиші, зблиснула у воді рибка і знову спокій. Спокій у царстві краси.

Чистогалівка, рідна моя Чистогалівка. Тут завжди мене чекають мої рідні мама й тато, сестра й брат,всі мої родичі. А ще високі верби над озером білі лілії на його воді. Тут все моє, рідне.

Литвин Надежда Владимировна
Май 2010 г., с. Ярешки